Секреты приготовления вкусных суши

Оказывается температура женского тела на 1-2 градуса выше мужского тела, именно это влияет на вкусовые качества продукта.

Голубой тунец считается элитным ингредиентом для европейской суши, другой рыбой для суши является желтохвост, у него очень жирное мясо, потому что его откармливают до такой степени, что атрофируются мышцы. Мастера по приготовлению суши только для приготовления риса обучают 2 года плюс рыбы – 3 года, итого целых пять лет уходит на овладение мастерством приготовления суши.

Японцы чудной народ, это проявляется и в кулинарии вот, к примеру, блюдо на любителя называется «танцующий окунь» готовится еще при живой рыбе, которую ошпаривают кипятком, вытаскивают потроха, заправляют особым соусом и подают клиенту, причем тушка окуня продолжает подергиваться, отсюда и название блюда. Хотя в ассортименте от Pizza Sushi Man такого блюда нет, зато есть другие виды блюд суши.

Вот еще факты, которыми удивляют мир японские кулинары. В 1997 году 600 человек приготовили самый длинный ролл, превышающий 1 км. Оригинальный имбирь желтоватый, только лишь с розоватым оттенком. Тоже самое относится и к псевдо васаби, который приготовлен из нашего хрена с добавлением пищевых красителей и вкусовых добавок. По вкусу очень даже напоминает настоящий васаби, который очень трудно вырастить, сохранить и упаковать.

Сами японцы с удовольствием поедают маки-суши – это рис, завернутый в полоску из высохших водорослей. Но однажды один из шеф-поваров заметил, что европейские посетители с опаской рассматривают сушеные водоросли нории и спрятал их внутрь, так получились роллы.

Бобовые, свинина, говядина и лапша изначально не были в меню японского варианта приготовления суши, они пришли из Китая.

Специфический рыбный аромат появляется у тушки рыбы не сразу, а после того, как ферменты начинают разделять белок на более мелкие составляющие, только после этого процесса мясо рыбы получается лучше по вкусу, полезнее и нежнее.

В ресторанах Японии продукты охлаждаются жидким азотом, что также уничтожает паразитов, которые могут развиваться в рыбе, не оказывая влияния на вкусовые характеристики готового продукта.

Сами японцы едят суши – продолговатые кусочки спрессованного риса, с тонким ломтиком рыбы, заправленным васаби, а европейцы едят роллы – тоже самое, только скрученное колбаской, а васаби отдельно подается, потому что не всем по вкусу острый вкус этой приправы. Причем, японцы едят руками, потому что при попытке схватить палочками обмакнутый в соевый соус кусок суши просто разваливается на куски.

Как уже говорилось выше, тунец в суши кладут для европейцев, сами японцы сторонятся тунца и лосося, потому что они быстро портятся. Вместо них японцы используют сигу, палтус и окунь, мало того, это могут быть моллюски и осьминог. Опять-таки они поедают щупальцы осьминогов, пока те еще дергаются в конвульсиях.

Японец вообще откажется кушать суши, приготовленные вдали от моря, они убеждены, что для их приготовления обязательно требуются свежие морепродукты.

Виявляється температура жіночого тіла на 1-2 градуси вище чоловічого тіла, саме це впливає на смакові якості продукту.

Блакитний тунець вважається елітним інгредієнтом для європейської суші, іншою рибою для суші є жовтохвіст, у нього дуже жирне м'ясо, тому що його відгодовують до такої міри, що атрофуються м'язи. Майстри з приготування суші тільки для приготування рису навчають 2 роки плюс риби – 3 роки, разом цілих п'ять років йде на оволодіння майстерністю приготування суші.

Японці чудний народ, це проявляється і в кулінарії ось, наприклад, блюдо на любителя називається «танцюючий окунь» готується ще при живій рибі, яку ошпарюють окропом, витягують тельбухи, заправляють особливим соусом і подають клієнту, причому тушка окуня продовжує сіпатися, звідси і назва страви. Хоча в асортименті від Pizza Sushi Man такої страви немає, зате є інші види страв суші.

Ось ще факти, якими дивують світ Японські кулінари. У 1997 році 600 чоловік приготували найдовший рол, що перевищує 1 км.Оригінальний імбир жовтуватий, тільки лише з рожевим відтінком. Теж саме відноситься і до псевдо васабі, який приготований з нашого хрону з додаванням харчових барвників і смакових добавок. За смаком дуже навіть нагадує справжній васабі, який дуже важко виростити, зберегти і упакувати.

Самі японці із задоволенням поїдають маки-суші-це рис, загорнутий в смужку з висохлих водоростей. Але одного разу один з шеф-кухарів помітив, що європейські відвідувачі з побоюванням розглядають сушені водорості норії і сховав їх всередину, так вийшли роли.

Бобові, свинина, яловичина і локшина спочатку не були в меню японського варіанту приготування суші, вони прийшли з Китаю.

Специфічний рибний аромат з'являється у тушки риби не відразу, а після того, як ферменти починають розділяти білок на більш дрібні складові, тільки після цього процесу м'ясо риби виходить краще за смаком, корисніше і ніжніше.

У ресторанах Японії продукти охолоджуються рідким азотом, що також знищує паразитів, які можуть розвиватися в рибі, не впливаючи на смакові характеристики готового продукту.

Самі японці їдять суші-довгасті шматочки спресованого рису, з тонким скибочкою риби, заправленим васабі, а європейці їдять роли – те ж саме, тільки скручене ковбаскою, а васабі окремо подається, тому що не всім до смаку гострий смак цієї приправи. Причому, японці їдять руками, тому що при спробі схопити паличками вмочений в соєвий соус шматок суші просто розвалюється на шматки.

Як вже говорилося вище, тунець в суші кладуть для європейців, самі японці цураються тунця і лосося, тому що вони швидко псуються. Замість них японці використовують сигу, палтус і окунь, мало того, це можуть бути молюски і восьминіг. Знову - таки вони поїдають щупальці восьминогів, поки ті ще смикаються в конвульсіях.

Японець взагалі відмовиться їсти суші, приготовані далеко від моря, вони переконані, що для їх приготування обов'язково потрібні свіжі морепродукти.